Владимир Сосюра - Так никто не любил

ТАК НИКТО НЕ ЛЮБИЛ…

Так никто не любил. Раз за тысячу лет
Лишь такая любовь выдаётся.
В день такой расцветает Весна на Земле,
Утром ранним Земля улыбнётся…

Синеву выдыхает с улыбкой она,
К звёздам руки свои простирает…
В день такой на Земле расцветает Весна,
и в истоме Земля замирает…

От счастливых очей моё сердце дрожит,
что в тумане горят надо мною…
Кровь вскипает, по венам быстрее бежит,
пахнет, кажется, лебедою…

Эй, вы, ясные звёзды! Тихий месятко мой!
Вы любви столько видели будто.
Для неё я сорву Орион золотой,
я - поэт работящего утра…

Так никто не любил. Раз за тысячу лет
Лишь такая любовь выдаётся.
В день такой расцветает Весна на Земле,
Утром ранним Земля улыбнётся…

Синеву выдыхает с улыбкой она,
К звёздам руки свои простирает…
В день такой на Земле расцветает Весна,
и в истоме Земля замирает…

ВЛАДИМИР СОСЮРА
Перевод Дениса Говзича


ТАК НИХТО НЕ КОХАВ...

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання…

Дише тихо і легко в синяву вона,
простягає до зір свої руки…
В день такий на землі розцвітає весна
і тремтить од солодкої муки…

В'яне серце моє од щасливих очей,
що горять в тумані наді мною…
Розливається кров і по жилах тече,
ніби пахне вона лободою…

Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!..
Де ви бачили більше кохання?..
Я для неї зірву Оріон золотий,
я — поет робітничої рані…

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання…

Дише тихо і легко в синяву вона,
простягає до зір свої руки…
В день такий на землі розцвітає весна
і тремтить од солодкої муки…

Володимир Сосюра

Художник Татьяна Бетехтина

Далее

Владимир Сосюра - Голубым сном заснули поля
http://stihi.ru/2021/01/06/7056