Війна так війна. Я готовий до бою.
Ставати навколішки - то не моє.
Не терплю насильство, не схвалюю зброю,
та бачу, що світ лицемірів гниє
і тягне усіх у чорнющу безодню
жадоби і влади, а людство пусте
не бачить того, що с кривавим «сьогодні»
сплелося «учора», що смертю цвіте.
Європа лен пазить свої авуари
в північних родовищах… Азія спить
на ковдрі Сибіру, де гроші, мов чари,
спотворили вічність до розміру «мить»…
Америка мружить невиспані очі
і каже, що дуже стурбована тим,
що хтось дотепер визнавати не хоче
її інтереси законом своїм…
Сусід наполегливо тисне ідею
про вічне братерство й коріння з віків…
Всі інші мовчать, бо покриті іржею,
як ярусом штучних, безбарвних вінків…
А нам… нам прийдеться, братино, з тобою
відрізати те, що бурят нам сує…
Війна так війна. Я готовий до бою.
Ставати навколішки - то не моє.
Ось так
© Copyright: Александр Ноцкий, 2022
Свидетельство о публикации №122021204246
Свидетельство о публикации №122021204246
Рецензии