Чаклунка
що запали в мою душу.
Ворожила на очах,
як вогонь горіти мушу.
Так кохала...так кохав...
І кохання того варте,
щоб єдиний сміх лунав,
щоб одній чаклунці жарти.
Ти чаклуй, чаклуй, чаклуй
Моя мила ворожея...
Ти чаруй мене, чаруй
як бурхливий Буг Мігеї.
Ворожи поки живу,
поки чую твою мову,
Поки серденько співа
свою пісню колискову.
Свидетельство о публикации №122021107494