Близ кручi
Кричала мама уві сні.
Їй щось боліло?
Зникали радощі земні
І рвали тіло.
Чи голоси, чи кулаки
Штовхали з кручі,
Мов на пательні вужаки -
Плачі пекучі.
Та сну глибоке забуття
Знести несила.
То підкрадалось нежиття -
Не відпустило...
Вже десять років, як мовчить
І не зітхає...
Вже й ми з сестрою уночі
Близ кручі, скраю.
(2021 - 2022)
Свидетельство о публикации №122021103359