Александр Блок Незнакомка перевод на украинском яз

Александр Блок

            Незнакомка
По вечерам над ресторанами
Горячий воздух дик и глух,
И правит окриками пьяными
Весенний и тлетворный дух.

Вдали над пылью переулочной,
Над скукой загородных дач,
Чуть золотится крендель булочной,
И раздается детский плач.

И каждый вечер, за шлагбаумами,
Заламывая котелки,
Среди канав гуляют с дамами
Испытанные остряки.

Над озером скрипят уключины
И раздается женский визг,
А в небе, ко всему приученный
Бессмысленно кривится диск.

И каждый вечер друг единственный
В моем стакане отражен
И влагой терпкой и таинственной
Как я, смирен и оглушен.

А рядом у соседних столиков
Лакеи сонные торчат,
И пьяницы с глазами кроликов
«In vino veritas!»* кричат.

И каждый вечер, в час
назначенный
(Иль это только снится мне?),
Девичий стан, шелками схваченный,
В туманном движется окне.

И медленно, пройдя меж пьяными,
Всегда без спутников, одна
Дыша духами и туманами,
Она садится у окна.

И веют древними поверьями
Ее упругие шелка,
И шляпа с траурными перьями,
И в кольцах узкая рука.

И странной близостью закованный,
Смотрю за темную вуаль,
И вижу берег очарованный
И очарованную даль.

Глухие тайны мне поручены,
Мне чье-то солнце вручено,
И все души моей излучины
Пронзило терпкое вино.

И перья страуса склоненные
В моем качаются мозгу,
И очи синие бездонные
Цветут на дальнем берегу.

В моей душе лежит сокровище,
И ключ поручен только мне!
Ты право, пьяное чудовище!
Я знаю: истина в вине.

24 апреля 1906
        *****
Александр Блок «Незнакомка»
Перевод, на украинском языке.

По вечорам над ресторанами
Повітря, як гарячий дим і пух…
І  править  окриками  п’яними,
Весняний,  наче  згубний - дух!

Вдаличині - пиляка із провулка,
Нудьга, що  лине  прямо  з дач…
Як золота, ятриться жовта булка,
І чутно: раз у раз, дитячий плач!

І кожен вечір, за шлагбаумами,
Заламуючи  свої  чорні котелки…
Серед канав гуляють з дамами,
Вже випробувані, нами, остряки!

Над озером скриплять уключини,
Жіночий роздаеться гам та писк…
А  в  небі,  начебто  приручений-
Кривиться, як безглуздий - диск!

Що  вечора,  мій  друг  усічений
В стакані, в мене, відображений…
Вологою з стакана втаємничений-
Став  смирний,  наче  вражений!

А поруч гурт сусідських столиків,
Лакеї, наче сонні, там стирчать…
І п’яниці, з очами  білих кроликів,
“In vino veritas!”- гуртом кричать!

І в кожен вечір, в час назначений,
(Чи  може,  бачу  все  це у ві сні?)…
Дівочий стан шовками зхвачений-
В  туманнім   відбивається   вікні!

Повільною ходою, поміж п’яними,
Завжди  без  супутників,  одна…
З парами  від  духів  й  туманами,
Вона сідає відпочити  близ вікна!

Все  віють  давніми  повір’ями
Красиві,  з  пружністю  шовка…
І шляпа з травурними пір’ями,
В обручках ніжна і вузька рука!

І в дивній близькості закоханий,
Дивлюсь  я  знову  крізь  вуаль…
Та  бачу   берег  зачарований,
А сердце пісню грає, як рояль!

Таємні  струни  вже  напружені,
Сердечко ніжне, в мене, ожило…
Де всі  кутки  в  душі  пробуджені,
Заповнило, аж через край вино!

І  пір’я  страуса  вниз  схилені,
Качаються  у  мене  в   голові…
Бездонні   очі,  наче   зціленні,
Самі  уже  квітують,  по-собі!

В моїй душі, скарбниця схована,
І ключ доручено, лишень, мені…
Насправді, п’яне ти чудовисько,
Я знаю точно: істина живе, в вині!

10 февраля 2022 года
Виталий Косенко