Сергей Есенин «Не жалею, не зову не плачу…»
Перевод, на украинском языке.
Не жалію, не зову не плачу,
Все спаде, як з білих яблунь дим…
Квіти в’януть - золото на здачу,
Я не буду більше молодим!
Ти не будеш уже дуже битись,
Серце, що торкнулось холодком…
Вся країна - із березового ситцю,
Не заманить шлятись босяком!
Дух бродячий! Ты все рідше, рідше
Роздмухнути можеш пломінь вуст…
Моя свіжість, залишилася у вірші,
Повінь почуттів, згорів неначе кущ!
Я тепер скупіше став в бажаннях,
Все життя, нараз приснилося мені…
Мовби, весняною квітки ранню,
Проскакав у даль, на білому коні!
Всі ми, всі ми в цьому світі тлінні,
Тихо ллється з кленів листя мідь…
Хай же будуть всі благословенні:
Народитись, розцвісти й згоріть!
08 января 2022 года
Виталий Косенко
Сергей Есенин Не жалею, не зову не плачу перевод н
© Copyright: Виталий Косенко, 2022
Свидетельство о публикации №122020807643
Свидетельство о публикации №122020807643
Рецензии