Все не так.Чи здається мені,
Що роки задарма пролетіли,
Що молюся мабуть Сатані.
Хоч вже скроні мої й посивіли.
Я шукаю щось світле в собі,
А знаходжу чуже, пустоцвіле.
Задихаюсь від болю в журбі,
Оглядаючи крила згорілі.
Де? Коли я з дороги зійшов?
Де життя повело манівцями.
Вирувала мабуть юна кров.
Не дружив тоді мозок з ногами.
Щось шукав,та знаходив не те,
Не моє,чи то може здавалось,
Все життя не Здобуток -, пусте.
Це мені на останок дісталось.
Повертаюсь до пам'яті знов,
Кожен день як сторінку гортаю.
Що шукаю? А може знайшов?
Я у Бога прощення благаю.
Прощення
© Copyright: Виктор Гала, 2022
Свидетельство о публикации №122020807253
Свидетельство о публикации №122020807253
Рецензии