Цей світ і ми
Буває, що й дерева плачуть
І сльози капають на сніг –
Чи то вже радості нестача,
А може час спинив свій біг?
Зима не мислить ще прощатись
І до весни десь сім доріг,
Тож кучеряві плачуть шати,
А сльози нотами до ніг.
Синиці, дятли і сороки
Старі плоди збирають з віт,
Ворони дивляться з осоки
І каркають усім – Привіт!
Розчісують вітри сплетіння
Історії людських життів,
Читають долі й покоління,
Весь пил здуваючи в архів...
Наш філософський погляд звичний,
Усе пройдешнє на землі,
День і пейзажі – симпатичні,
Пишіть картини і вірші.
Цей світ і ми – Творця надія
До гармонійності життя,
Варіативність всюди віє –
Високих цілей і... сміття...
07.02.2022р.
Цэй свит и мы
© Copyright: Вячеслав Шикалович, 2022
Свидетельство о публикации №122020704396
Свидетельство о публикации №122020704396
Рецензии