Сергей Есенин Снова выплыли годы из мрака

Сергей Есенин «Снова выплыли годы из мрака…»
Перевод, на украинском языке

Знову роки з’явились «двояко»,
І шумлять, як  ромашковий луг…
Бо згадалась,  до речі,  собака,
Що  була,  в моїй  юності,  друг!

Знаю, що юність моя відшуміла,
Як підгнивший під вікнами кльон…
Бо, загадав я дівча, що любила,
Уся  в  білім, а  пес - почтальон!

Не у кожного, свій єсть, близький,
Та вона, наче пісня для мене була…
Мабуть, тому що,  навіть записки,
Не брала з ошийника, не берегла!

Не читала листи, бо  не  сміла,
І мій почерк, був надто чужим…
Тільки мріять, по-довгу, ходила:
До  ставка, що  здавався своїм!

Я страждав… бо в замін нічого,
Не  діждався…  поїхав…  І що ж?
Як поет,  вже  добився я всього,
Знову  тут,  у  порога  свого  ж!

Та собака давно мабуть здохла,
Бо в ту ж масть, що з відливом синь…
Вранці, ще й трава не просохла,
Зустрічати прибіг,  їі рідний син!

«Мать чесна»!  І як  вони схожі!
Знуву  виплила  біль  вся, душі…
З біллю цією, я навіть - молодше,
Так,  хоть знову,  записки пиши!

Радий  слухать  пісні,  я - минулі,
Тільки гавкіт спинись, не зчиняй…
Хочеш, пес, я за неї тебе розцілую,
За пробуджений в серці - розмай!

Розцілую, прижмуся всім тілом,
І як ліпшого друга введу тебе в дім…
Та дівчина у білому, мене полонила,
В голубому кохаю тепер, розкажу
Я усім!

06 февраля 2022 года
Виталий Косенко