Я полем йду...

**  **  **
Я  полем  йду, вдивляюся  в колосся,
А  вітерець  поперед  мене  мчить,

Колише  житом , тріпає  волоссям,
Та  чомусь  жайвір в  небі  не бринить...

Я  далі  йду  і  раптом  помічаю, -
І  якось  дивно  так стає  мені,-

Що  маків  та  волошок  тут  немає,
Лиш  де - не - де косарик  при землі...

Не  видно  й  бур'янів  серед  пшениці,
Їх  пестицидами  усіх  спалили,

А  заодно  комахів, звірів,  птицю,
Ні  в  чім  невинних,
Без  жалю  згубили...

Як  не  згадати  ті  часи  колишні
І  ці  ж  лани  безмежно - золоті:

Цвіли  ромашки  і волошки  пишно,
І  майоріло  маків тисячі...

Змінився  час  і  техніка  змінилась,
Та  дуже  сильно помінялись  люди...

І  квіти  польові лише  у  пісні  ми  скоро  дарувати  з  вами  будем.

А  звечора  вже  не клепають  сапи,
Щоб  вдосвіта  спішити  до  роботи,
 
Бо  буряки  сортові  та соняшник
Не  треба  до  семи  потів  полоти...

Вже  так  зайшов  прогрес  у  нас  далеко,
І  стільки  лиха  люди  натворили,

Що  ми,  навіть  не думавши - гадавши,
Страшенний  підписали  собі  вирок ...

Людмила  Калашнікова - Варавко
2017
( Фото нет)
Кн. " Весняний снігопад"