А зорі сяють не для нас,
Давно вогонь кохання згас,
Минула пристрасті весна,
І сипле сніг, стоїть зима.
Розвіяли усе вітри,
Де разом були я і ти,
Де пишно цвів для нас бузок,
Любові був наш перший крок.
В душі гуляє заметіль,
Тепер залишилась лиш біль,
Немає сонечка, нема.
Минула наша вже весна.
Летять у даль кудись думки,
Проходять поспіхом роки,
І не цвіте уже бузок,
Любов розсипалась в пісок.
А зорi сяють не для нас
© Copyright: Александр Цихач, 2022
Свидетельство о публикации №122020602675
Свидетельство о публикации №122020602675
Рецензии