Над Крутами світанок червонів,
Палало небо і бої точились…
Четверта ранку, постріл прогримів.
І перша кров на землю вже полилась.
Над Крутами світанок розпочавсь
Із пострілів і вражої навали,
Він кров’ю убієнних омивавсь,
Бо землю захищати поспішали.
Над Крутами світанок запалав,
Раптово і зненацька розгорівся,
Несамовито вбивця заволав,
Один за одним постріл розлетівся.
Над Крутами світанок пломенів,
Він розгорався все дедалі більше,
І розписом весь сніг зачервонів,
Була напруга, все ставало гірше.
Над Крутами світанок багрянів,
Лягала молодь, кулями прошита,
Ніхто із них вмирати не хотів,
Та ворогом під Крутами там вбита.
Над Крутами світанок кров’янів,
Не маєм права ми його забути!
А білий сніг, мов маками, зацвів,
Такі страшні тоді відбулись Крути.
04.02.2022 р.
Свiтанок над Крутами
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2022
Свидетельство о публикации №122020406517
Свидетельство о публикации №122020406517
Рецензии