Словесне, замальовкою

Модеровані (с) — археологи чорніщі, не біло-пухнасті: й кільки чого їхнього закопано на котру глибину; НУ?

...з а в е л И к і ї  с л о в А, —
   чи добрАвсь хто де їх вмІстів, —
   жив би хоч в селІ, не в мІсті, —
   скам'янІлі ж й грунт, й трава...

...н а д в и с О к і ї, — словА!
   з надглібкИх корІнь пізнАння!!
   впОять, — і ведУть дізнАння!!!
   й мертвим, з них жива вода...

...най змиває бруд і блуд! —
   й на хрестІ, з душІ й сумлІння!! —
   проживЕш й Час  Р о з у м І н н я!!! —
   й   п о с в і т л і ш а є ш... — ще тут........

І не так що стане з чим, як хто вже є хто: а вміст є содєржаніє, сумління це совєсть; решта зрозуміла без мене??
І з відгуків до «Словесне, замальовка» (Юрий Зозуля): та стрічне "БУДЬМО!" тут незримим; модерованим???

Слишком велики слова -
подбери, куда вместить их;
в городе сложнее жить им -
а в деревне - трын-трава!

Здравствуйте, Юра!
Пусть радуют слова!)))))))))))
Очень глубоко!
Спасибо!
С теплом, Света.
(Соловей Заочник   01.07.2012)

Я малював словами
Картину дивовижну,
Та милувався з вами
До ранішнього світла.
Я світ пізнав, бо слово -
З коріння, з джерела,
Звучало за основу,
Мудрість в нім віки жила.
(Леся Полищук   30.06.2012)