Похмурi ранki
Неначе сонця і немає.
На задоволення мені
Щораз коротший день минає.
У неконтрастному бутті
Живу в постійному чеканні,
Коли повинен день прийти
Зимового сонцестояння.
Що день которшає - нехай!
Хай сутінки, нехай негода,
Таки ж повинен бути край
Цій неласкавості природи.
Перетерплю, переживу -
І світ розквітне і зрадіє.
Мене тримеє на плаву
Тонка соломинка надіЇ.
ноябрь 2008
Перевод Сергея Мироненко
http://stihi.ru/2012/09/19/2280
-
Свидетельство о публикации №122020302460