сонце з медом нар за Пахуч скиби неба...

Игорь Степанович Шевчук
      Нестримність Вічності


                Всенеосяжній Вічній Діві
                присвячується...


1

І сонце з медом нарізає
Пахучі скиби неба:
Початок лютого себе не знає —
Початок лютого —
завжди бегеба.


2

В що ранок звівсь, що
                його вхопить, —
Почув що серцем пробігає...
І вищий зором
сліди втопе!
Та що за диво стрів? — сам
розглядає.
Шалійте, ні — жалійте, всі віки.
Поезія і вас — перечитає!..


3

Просто як в полі напрямки —
Та Вічність!  вік —
                за вухом скоротаєм...
Десь реманенти, десь господарка —
             Прекрасен Бог!! —
на серце
погляди кидає...


4

Просочування солоду
вчасно
втрапляє!

02.02.2022,
перша спроба невідомого,
Київ


© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2022
Свидетельство о публикации №122020204296
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Игорь Степанович Шевчук
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Игорь Степанович Шевчук