течiя а ти чiя? ,
життя реально відбувалось наяву
слава Богу не тонула
кораблик щастя втримав на плаву
я до сих пір щасливою живу
іду навстріч кінцю життя відчуваю біль і побиття
кінець стоїть мене чекає дні за знями приближають
неудачі полонили
на лопатки положили
ми не молодь ми старожили.
життя своє на благо положили.
лечу неначе я ракета
в даль не звідану хвалебного
балєту .
слава вихрем кругом мене крутить
і що я бачила
мене бит собою мутить
треніровки виступи і танці
пролетіло
як
ігра у вас на балалайці.
ні чоловіка ні сімьї
лише медалі на стіні.
які не гріють мою душу
а де онуки діти
одна скука.
неприйшлася в пору з майбуття наука
тепер не знаю де себе подіти
булиб онуки якби були діти
наповнила печаль
собою душу.
і в печалі доживати віку мушу.
Свидетельство о публикации №122012903611