Десь під ранок за вікном
Луг росою умиває.
А я знову бачу той дивний сон,
У якім тебе немає.
Або, може, я не сню,
І зі мною то не діє?
Я не вірю ані ночі, ані дню,
Бо немає й надії.
І я вже тебе не жду
Там, на парковій алеї.
І напевно, вже ніколи не знайду
Я коханої своєї.
А все те, що я складав,
Стало зовсім неважливим,
І сьогодні я так просто утеряв,
Що учора було дивом.
Диво
© Copyright: Даниил Моровов, 2022
Свидетельство о публикации №122012808165
Свидетельство о публикации №122012808165
Рецензии