Зимний вечер... Чаклунка

Зимовий вечiр
http://stihi.ru/2022/01/22/3215
-------------------------------------------

Зимовий вечір, ген-ген під лісом старенька хата,
в тій хаті відьми, привиддя всяке, чорти рогаті,
чугайстер, нявки... Їх просто треба науявляти.
Співає відьма що Дніпр широкий реве та стогне,
любов — червоне на полотні, а журба — то чорне,
тут хоч-не хоч, а душа замліє, серденько тьохне.
Чортисько сивий вже ледве ходить, іде — то крекче,
він не заскочить, як от раніше, комусь на плечі,
і прямо в вухо не нашепоче гріховних речень.
Там вовкулака хропе на лавці, п'є безпробудно,
він просто мусить, колись та й мусить, про щось забути,
як забувають вовки спочатку, а потім люди.
Я їх любила, їх уявляла, до них я звикла.
Себе питала: вони не зникнуть? Хоч знала — зникнуть.
І стане пусто в старенькій хаті, і стане тихо.
Буденність-гумка все постирає, кипить робота;
надворі холод, здається, навіть душа холодна;
в новинах: вірус, якісь прививки, війна на сході;
з дітьми уроки: природознавство і математи..,
фейсбук, і книжка, і дуже пізно лягати спати,
Лягти поспати, лягти поспати, лягти поспати...
Зимовий вечір, ген-ген під лісом старенька хата,
в тій хаті відьма малює брови, а чорт рогатий
аж б'є копитом, її так хоче поцілувати.
Тут нявки вміють поприбирати і борщ зварити,
а вовкулака ставний, красивий і гордовитий...
Їх просто треба науявляти, щоб оживити.

*******************************************


Уж зимний вечер, вдали под лесом дымится хата,
в той хате ведьмы, и привиденья, и черт рогатый,
чугайстер, мавки... Их просто нужно воображать нам.

Поет им  ведьма, что Днепр широкий "реве та стогне",
любовь — цвет красный на полотне... ох...печаль же —  черный,
тут хошь не хошь, а душа замлеет, сердечку больно.

Чертяка старый едва  уж ходит,кряхтит – так легче,
он не заскочит, как было  раньше, другим  на плечи
и прямо в ухо речей греховных им не нашепчет.

И вурдалак там храпит на лавке, пьет беспробудно,
он просто должен, забыл когда то,  забыл кому то,
как забывают сначала волки, а после люди.

Я их любила, к ним я привыкла, их представляла.
Всегда боялась: а вдруг исчезнут? Исчезнут, знала.
И станет пусто в том старом доме, и тихо станет.

Резинка будней все постирает, кипит работа;
Снаружи  холод, и та же стужа в душе холодной;
Везде про  вирус  и про прививки, война на всходе.

С детьми уроки: естествознаний и математик,
фейсбук, и книжка, и очень поздно ложиться спать нам,
ложиться спать нам, ложиться спать нам, ложиться спать нам...

Уж зимний вечер, вдали  под лесом стареет  хата,
в той хате ведьма рисует брови, а черт рогатый
уж бьет копытом, ее так хочет поцеловать он.

Здесь мавки могут прибраться быстро  и борщ сварить им ,
и горделивому о! вурдалаку, покуда спит он...
Их просто нужно  представить ясно, чтоб оживить их.

-----------------------------------------------------------

Чугайстер — персонаж украинской мифологии. Весёлый, жизнерадостный, обросший 
чёрной или белой шерстью лесной человек с голубыми глазами.

Ма;вка —в украинской мифологии злые лесные духи, обитающие в водоёмах, русалки . Считается, что первой мавкой стала Кострома . Мавки, или, как ещё их называют – нявки, духи обоих полов...