Анi натяку... Маргарита Метелецкая

                http://stihi.ru/2022/01/23/5277

О, как въедливо и навязчиво
                изнуряют сомнения душу!
И не сетовать, а настойчиво
                изживать стенания нужно.

Вечной робости одолеть бы мрак,
                чтобы вымолить передышку…
Да отважиться не могу никак,
                и тихонько рыдаю в подушку.

Не хватает мне терпеливости,
                излечить, Боже, старые раны…
Мне бранить себя, не молиться бы,
                чтобы страхи унять окаянные.

А подсказок нет перед очами?
Хоть и жизнь уже вся за плечами?..

Оригинал

       " Цієї ночі, може, сніг впаде
         На голих лип сумні дереворити...
         Кому повім, як догоряє день,
         Якого вже не можна повторити?.."
              Оксана Забужко

Як учепливість та натрутливість*
                бісівські виснажують душу!
Як прикидливо** та запальчасто
                затискать я миркання*** мушу!

Як унимливість**** переборюю,
               щоби вимолить передишку...
А наважливість не впокорюю,
              то ридаю в подушку нишком..

Не настачити терпеливості -
              і не гояться, Боже, хляки *****...
Не молитись, а, може, шпетити,
             щоб отруйні зцілить переляки?..

Ані натяку перед очима? -
Ціла ж доля уже за плечима?...

 На фото Маргарита Метелецкая.