Свiтанок сонного Сонця

У глеки налито світанок
Замість вина снігових елегій,
Замість черлених краплинок літа,
Замість води, що стає кров’ю лози,
Коли майстер наметів пустель
І тесля кедрових воріт (які зачиняють)
Благословляють весну:
А ми отой трунок ковтками –
Питво зимових світанків –
Білих, як ожеледь, гострих як Сіріус –
Голкою в скроню – зірка холодних вітрів
Краю тирси і хліба, криниць і лошат,
Срібних як ранок сонного Сонця зими
(Прокидайся)
Серце моє – гірка ягода.
Для чого тебе зірвали з куща колючого,
Для чого тебе заморозили
В озері зозулястому серед січня сухих очеретів
(Життя – це рогозовий пух над водою),
Коли крига синіє, а Оріон мисливцем злим
Мітить  стрілою в кожного
Хто світанком зимовим напоєний,
Хто сонне Сонце криком мовчання будив,
Хто пса білого небесного з руки годував,
Хто снігом босоніж йшов
До криниці забутих слів.
 


Рецензии
Сделала перевод, спасибо! Ссылки сделаю позже, с компа...
http://stihi.ru/2022/01/28/8422

Кариатиды Сны   30.01.2022 20:11     Заявить о нарушении
Спасибо за внимание к моим произведениям!

Артур Грей Эсквайр   30.01.2022 22:35   Заявить о нарушении
Спасибо мне говорят русскоязычные читатели Ваших произведений. Не формально.Вы же, как я поняла, совсем не интересуетесь переводами, ибо ни разу даже на них не посмотрели. Первый раз с таким сталкиваюсь. А вдруг, я как-нибудь не так перевела?) Думаю поэтому, что мне не нужно Вас напрягать излишне и давать Вам ссылки. Просто буду при возможности и желании тренироваться в языке. Всех благ!

Кариатиды Сны   31.01.2022 08:11   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.