В твоїх очах потонеш – і помреш.
Я ж хочу потонути в них – і жити!
Бо почуття моє не має меж,
Воно не прагне гіршому служити.
У погляді твоєму не стіна,
А Всесвіт, що розширює кордони
Тієї висоти, чия ціна
В сльозах скупої щирості не тоне.
Ми будемо мовчати до зірок,
З яких надія зірветься остання.
І я тоді зроблю свій перший крок
До воскресіння мертвого кохання.
***
© Copyright: Александр Ляскало, 2022
Свидетельство о публикации №122012604865
Свидетельство о публикации №122012604865
Рецензии
