Березень пiдкрався непомiтно
Вітер цілу ніч гіллям в саду шумів,
Вранці хмари небо облягли самітно,
Посилаючи на землю порцію рясних дощів.
Аж надвечір припинились їхні звуки,
І з землі піднявся геть густий туман.
Склалось враження, немов розлився океан
Після безперервної дощів науки.
Кілька днів змагалось сонце із туманом,
На коротку мить виходячи з-за хмар,
І, нарешті, виграло двобій з «похмурим паном»,
Розпаливши золотавий свій димар.
Море пожвавішало, змінивши швидко колір
З олов’яного на темно-голубий,
І по місту зразу прокотився говір –
Надійшов весни світанок чарівний.
Свидетельство о публикации №122012504901