Я заблукав в березовім гаю,
Пташки мені наспівували стиха,
Відчув я радість вже від того, що живу,
А в серці не залишилось і сліду лиха.
Стрункі берізки навівали спокою красу,
Неспішний вітер зашептав слова утішні,
Я милувався довго на природу чарівну,
І згадував щасливі дні колишні.
Яскраве сонце все залило навкруги,
Даруючи усім свою усмішку.
«Чудова річ – життя», – подумалось мені,
Не вистачає тільки щастя трішки.
Я заблукав в березовiм гаю
© Copyright: Андрей Март 2, 2022
Свидетельство о публикации №122012504597
Свидетельство о публикации №122012504597
Рецензии