Вечiр непомiтно надiйшов

Вечір непомітно надійшов,
Небо зорі навкруги порозкидало,
Сонця, мов і зовсім не бувало,
Зник за обрієм його багряний шов.

Довго ще мінився і горів
Захід пустотливими вогнями,
Ніжно-тріпотливим відсвітом заграви,
Та невдовзі згас між темних кольорів.

Крізь, здавалось, непроглядну тьму
Факели зірок повиринали,
Вітер стих, і голоси вже не лунали,
Все віддалось можновладній силі сну.


Рецензии