Віра Стасенко
Переклад із білоруської Михайла Лєцкіна
З бусин коралі з ягідних плела,
Співаючи про ліс у хаті рідній,
Знизала мрії ниткою тепла,
Щоб мати в серці щастя, а не злидні.
Стомився біль, сам;й вже жить мені
Бог приписав серед турбот незниклих…
Кохання дивне промайнуло навесні,
Лишився самоти лиш образ звиклий.
Для мене ліки – радощі синів,
Слов; подяки від сусідки-дівки.
Не вернеться кохання поготів.
У серці пещу спогад про мандрівку.
21.09.2021
Знизала мр ниткою тепла
© Copyright: Вера Стасенко, 2022
Свидетельство о публикации №122012500229
Свидетельство о публикации №122012500229
Рецензии