Беладонна
Боже, сніжно…
Трохи грішно
Пам"ять скиглить:
Просить віри
Накришити,
Щоб зрадіти
Міг горобчик –
Душа. Отче,
Знов замерзло
Піднебесся.
Завірюха
Дме - у вухах,
Наче демон,
Вітрів лемент.
Спа/се, де ти?
Сніг химерний
На обличчя
Йде, мов Вічність.
Душа, наче
Сніжна частка
Беладонни…
Бліда доля,
Немов привид,
Всюди кривда
Викривляє
Світ, займає
Розум й душу…
Де Ти, Друже
Мій Всесвітній,
Заповітний?
Сніг-омана,
Зміна стану
Знову драма.
Тато й мама,
Брате, сестро,
Хай воскреснуть
Світлі мрії –
Сни-надії…
Серед болю
Світ-любов”ю
Хай засяє
Моє щастя.
Свидетельство о публикации №122012403161