Моя земля сповита сонцем
З-за хмарки в ранішню пору
Виходить небо, під віконцем
Жевріють квіти на вітру.
Я бачу степ, я бачу поле,
Скирда накошена стоїть.
Моя ти рідна ненько-доле,
Яка счаслива я в цю мить!
І ніжно в роси я ступаю,
І манить жайворон вгорі.
Я в серці радість відчуваю
І в день, і в ніч, і на зорі.
23.05.2021.В-ца
Свидетельство о публикации №122012208705
У край калИнових мерЕж...
Та нині там - вогні пожеж,
І біль, що вже слізьмИ залився.
Лютує кат. Криваві ріки,
Брати вистрілюють братів.
Хіба ж ЦЕ бачити хотів -
Країну, що не знає втіхи?
Який, у біса, соловейко,
Як душу рве дитячий плач?
Я порохом припав калач,
І топчуть землю воріжЕньки?
Іде війна на виживання,
Та муки краю бачить Бог.
ЗЛО не пізнає перемог,
Піде... диявол на заклання.
Никогда не приму убийство братьев-украинцев. Да и Господне терпение уже иссякает. Сатана будет повержен, а Украина - будет процветать. Моя Россия - конечно же переживёт тирана и сделает правильные выводы из сложившейся катастрофы, и никогда впредь не допустит сатану к власти. А всех кровавых "героев" уже ожидают вечные муки на самом днище ада. Эх, пережить бы стыд, с которым очень долго трудно будет смотреть в глаза братьям-украинцам.
А стих Ваш понравился. Ваш "соловьиный" язык прекрасен: мелодийный, певучий, солнечный.
Андрей Королёв 7 31.12.2024 20:28 Заявить о нарушении
Алиса Маноджава 20.02.2025 15:01 Заявить о нарушении