Змирився я, що нині сніг.
Потрібен був лиш сніг, я знаю.
Бо завжди тільки сніг і міг
закрити все, що я бажаю.
Я не хотів, щоб сніг закрив
щось радісне, дорогоцінне.
Та сніг кружляв, та сніг летів,
сніг – невблаганний і невпинний.
Благав, щоб сніг позакривав
усі негоди й протиріччя,
а сніг закрив, хоч я благав,
лиш янгольське твоє обличчя...
Змирився я, що нинi снiг
© Copyright: Миклош Форма, 2022
Свидетельство о публикации №122012204293
Свидетельство о публикации №122012204293
Рецензии