Василий Фёдоров. Воробей. Рус. Бел
За белый круг
Перепорхнул и закружился
мой маленький крылатый друг.
-Смотри, да он никак прижился
И вьёт гнездо?
Ну, впору, вей!
Над радугой
Спиральных колец
Ловчился серый воробей -
Мой превеликий чудотворец.
"Чего-чего, - шумит - я мал!
Чего-чего!.."
Взмахнул крылами,
Перевернулся и поймал
Он стружку яркую, как пламя,
Понёс в гнездо.
И даже сон
Не каждому такой приснится:
Под куполом казался он
Какой-то сказочной жар-птицей.
Верабей
Ад купала
За белы круг
Перапырхнуў і закруціўся
мой маленькі крылаты сябар.
-Глядзі, ды ён ніяк прыжыўся
І ўе гняздо?
Ну, якраз, вей!
Над вясёлкай
Спіральных кольцаў
Лаўчыўся шэры верабей -
Мой найвялікшы цудатворац.
"Чаго-чаго, - шуміць - я малы!
Чаго-чаго!.."
Узмахнуў крыламі,
Перавярнуўся і злавіў
Ён габлюшку яркую, як полымя,
Панёс у гняздо.
І нават сон
Не кожнаму такі прысніцца:
Пад купалам здаваўся ён
Нейкаю казачнай жар-птушкай.
Свидетельство о публикации №122012203407