Синоптическое

     Н. Бидненко
Вже традиційно і незмінно
У січні – дощ, мов навесні.
Блищить асфальт, як бік дельфіна…
Наш клімат наче знавіснів.
Шибки вгинаються від вітру,
З дахів струмлять гірські річки.
Періодично гасне світло –
Мерщій шукаємо свічки.
На завтра мінус в перспективі –
Такий синоптиків прогноз.
Погодні гойдалки, ви мстиві?
За віщо нас: з дощу в мороз?
Красуне-зимо, де ти, люба,
Чи збилась геть на манівці?
– Зими, зими! – шепочуть губи…
Лиш дощ в довірливій руці.
***
По традиции неизменно
Дождь в январе, как весной.
Блестит асфальт, как бок дельфина...
Наш климат пахнущий весной.
Окна от ветра прогибаются
С крыш потоки текут горных рек
Периодически свет отключается,
Тогда ищем свечи, которых нет.
На завтра минус в перспективе -
Такой синоптик даёт прогноз.
Погодные качели, за что мстите?
За что нас:  с дождика да в мороз?
Зима, красавица, где ты дорогая,
Иль сбилась ты, иль заблудилась?
-Зимы, зимы! - шепчут губы мне...
Лишь дождь в доверчивой руке.