Пробач…
Прости, пробач, як тільки зможеш-
За те кохання, чи любов в душі…
Я знаю, серцю, цим не допоможеш,
Прости за вірші, що писав, за всі!
Прощай: кохання, радість, мрія -
Що не збулась… лишень у моїм сні,
А свідком буде лик: «свята Марія»,
Не довго я купався: в щасті, у весні!
Кохання, довго буде ще тривожить,
З усмішкою приходити , у моїм сні…
Воно в полон бере, ніби триножить:
Дарують щастя, очі гарні та ясні!
Пробач, тепер тебе не потривожу,
Бо зникну з сторінок мереж, твоїх…
Кохати так, уже я сам не зможу,
Бо довго пам’ятатиму: твою любов,
Своє кохання, ніжність, щастя, гріх!
21 січня 2022 року
Прости
© Copyright: Виталий Косенко, 2022
Свидетельство о публикации №122012104580
Свидетельство о публикации №122012104580
Рецензии