Лiс i зимовий сон

       ДРІМАЄ БІЛИЙ ЛІС

Дрімає білий ліс під снігу пеленою,
І сонце променем торкається його.
Дрімає білий ліс, але дріма з журбою,
Й давно чекає він пробудження свого.

Дрімає білий ліс й чудова казка сниться,
Як задзюрчав струмок у лісі між дерев.
Як листя на древах хоче вже розвиться.
У лісі знову чуть гучний ведмежий рев.

Дрімає білий ліс і дихає повітрям,
Морозяним, прозорим, чистим і  легким.
Та в казочці, на жаль, він не махає гіллям…
Бо скутий не на жарт морозом ще міцним.

Дрімає білий ліс в зимові ці морози,
І сниться сон йому, що тануть вже сніги.
Дрімає білий сніг, вві сні він бачить грози…
Та, справді, де не  глянь, скрізь білії сніги.


15.01.2018 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2022

              ***

Дрімає собі ліс покритий снігом білим
І сонце загорнулось у хмару зимову.
І небо з голубого раптово стало сірим
І мариться йому чи в сні,чи на яву.

Що ніби десь далеко дзвенить струмок,дзюркоче
Круг нього зеленіє травичка молода,
А вітер,у верхів' ї,до нього лиш шепоче:
,,Дрімай собі спокійно.Це сон.Ще не весна".

А ліс дрімає й мріє про весну і про літо,
Про смарагдову зелень,що буде у вбранні,
Про те,щоби скоріше усе навкруг розквітло
І щоб лунали,в лісі,дзвінкі пташок пісні.

Дрімає білий ліс під снігу пеленою,
Звикає до морозу,холодної зими
І тихо розмовляє з своєю щось журбою,
Заснувши у обіймах холодної пори.

15.01.2022 р.

©Стефанія Терпеливець,2022

            ЗИМОВИЙ СОН

Дрімає білий ліс під сніжним оксамитом,
Йому постійно сниться один і той же сон,
Що в зелені він тоне і нею оповитий,
Й весна дзвінкоголоса взяла його в полон.

Дрімає білий ліс, а хочеться буяти,
Він ковдрою накрився до ранньої весни,
І пісню колискову взялась вона співати
Й веде його в чарівні, та лиш весняні сни.

Дрімає білий ліс, лютують в нім морози,
Та й сниться сон веселий, що жебонить струмок,
Що біля річки знову співають верболози,
Й купаються у річці плеяди всіх зірок.

Дрімає білий ліс, зимову казку бачить,
Сніжинки білоокі кружляють у танку,
Ще й вітерець морозу невпинно так тлумачить,
Що кригою скувати залишилось ріку.

Дрімає білий ліс і про тепло він мріє,
Про спів дзвінкоголосий усіх-усіх птахів,
Про те, як він буяє, у шатах зеленіє,
Як зніме він із себе ту ковдру із снігів.

Дрімає білий ліс, та думка не лишає,
Що сон його недовгий, минеться він, як всі,
А поки що цей красень під ковдрою дрімає
Й скупається вже скоро у дощику й росі.

20.01.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022