Твоя, Оксано,дьогтю ложка,
Як те лайно — в меду не втоне.
Свою вліпила чорну брошку —
Душа під нею не схолоне,
Бо ти черства...Біда народу
Не доторкнула навіть розум!
Твої "кумири" плюють в воду,
Їм не відомі гіркі сльози...
Гнуть матюки на рашен-мові,
Зашкварив їх менталітет,
Пусте звучання в кожнім слові,
Та чи народу їх "портрет"?
Не місце цим людцям у владі,
Спокути їм вину не вдасться,
Вони попереду у стаді,
Де всяк, як зможе, то продасться.
А ти, Оксано, файна жінка —
Свинячий вереск копіюєш,
Ти пройдеш навіть через стінку,
Та цим ти світ не завоюєш!
Оксане из г. Ивано-Франковск
© Copyright: Галина Максимова 6, 2022
Свидетельство о публикации №122012002225
Свидетельство о публикации №122012002225
Рецензии