Я випила до дна за Вас,
а Ви, напевне, не відчули...
Напевне Ви мене забули.
На кожне щастя – є свій час.
А щастям, правда, Ви були.
Таким миттєвим, та глибоким.
А я Вам просто впала в око
розмаєм щирих рис незлих.
А знаєте, Ви – обманіть.
Скажіть, мовляв, що «незабутня».
Самообман – то щастя сутність.
Лиш келих – щиро – підійміть.
Я п'ю червоне. П'ю до дна.
Мій друг надвечір – повний келих.
Я з келихом завжди весела,
бо пам'ять щастя – не сумна.
Я випила до дна за Вас
© Copyright: Миклош Форма, 2022
Свидетельство о публикации №122011907910
Свидетельство о публикации №122011907910
Рецензии