Навiщо ти зробила так?
Була лукавою і злою,
Була несправжньою, і грою
Перетворила все у прах?
Навіщо плакала, зітхала,
Дивилась з сумом у вікно,
Мене нестримно обіймала,
Невже це тільки сном було?
Навіщо волю мою вкрала,
Чарівним янголом була,
Самотність тиху розігнала,
А потім вдала, що чужа?
Скажи, навіщо ти зізналась,
Що я найкращий з-поміж всіх,
У шати ніжності убралась,
Даруючи веселий сміх?
Згадав я лермонтовські вірші –
Як можна вірити жінкам,
Коли тебе образив янгол,
Розбивши серце по шматкам?..
Свидетельство о публикации №122011905233