Нас кодують від любові,
Радості та процвітання,
Замуровують юрбою
В найчистіші сподівання.
Нас до святості готують,
До дитячої молитви,
До пасивності, хоч всюди
За країну лине битва.
Нас готують до свободи,
Та не нашої - чужої,
До суворої негоди
І до долі непростої.
І могла б я викладати,
Якби не ця аневризма.
Не помітила в сонатах
Своїх макіавеллізму.
Із зіпсутою душею
Крейду пальцями ламаю...
Із остракою цією полечу до небокраю...
Хто душі стандарти знає?
У моїй - лунка пустеля,
В якій звуки завмирають -
Гімн книжкового картелю.
Педагогiчна освiта
© Copyright: Марина Чиянова, 2022
Свидетельство о публикации №122011804604
Свидетельство о публикации №122011804604
Рецензии