Твiй образ знову поста передi мною
І манить іздалека, як маяк,
Коли вже ми зустрінемось з тобою,
Коли на серці відіб’ється долі знак?
Самотній біль, розчарування і печалі,
Тривоги, апатичні хвилі сну,
І мрій далекі й неосяжні далі, –
Коли ж це закінчиться наяву?
Не хочу ні багатства я, ні влади,
Ні успіхів стрімкий, нестримний лет,
Я хочу бачити очей ясні смарагди,
І бавити волосся тихий очерет.
Твій образ знову постає переді мною,
Обов’язково ми зустрінемось колись,
Ти підійдеш легкою і неспішною ходою,
Твій образ знову й знову постає переді мною…
Свидетельство о публикации №122011704777