Меморандум

Ми не були ніколи без роботи,
Ішли туди,«де Макар,не пас теля»
Втирали піт гарячий  до нудоти,
Бувало, й не вертались відтіля.
 
Тепер же ми - тиняємось по миру,   
Шукаймо те, що загубили в час.
Взяли «кравчучку»*, лом або сокиру,
-Європа бач,  піклується про нас.
 
Ті, що чверть віку пакості робили,
Затихли?! Чи сховалися «під піч»??
Свої мішки валютою набили,
І в них тепер, немає "протиріч..."

В країні  багатіли  одиниці,   
А "злидні",лиш дивились подалі,   
Жебракували, вічно, лиш «синиці»,   
А багатіли - тільки «журавлі».

Колись "щита", ми мали получити,
Та жаль тепер  «щита» того нема.
Тепер з тобою маймо сльози  лити,
За те ,що кожний - « руку підійма..».

Жаль і "Союзу" того уже немає,
Тай обіцяння, «Сусіди» не дали.
Той «Меморандум» душу нашу крає,
Немов: - "ми чорту душу продали".

Летять роки, питає Україна?
Наше життя – наладиться коли?
Не скажуть ні «Петро»,ні«Катерина»,
Які раніше, на тій землі жили.

Вожді Вкраїни любили тільки гроші,
"Не сталь,чавун, чи наші кораблі"**?
Були в житті в нас "речі нехороші",
Вожді "міняли душі на рублі».

І тут, меж ділом, згадуєш про атом,
Та про ракети,  зроблені на гріх.
І здуру пробурчиш тихенько матом:
- Навіщо ж ми – «понаробляли» їх???

* - "кравчучка" - саме краще, що зробив перший президент.
**- проданий флот, сталь, чавун в Україні.
                03 2022