Тихо надворi, сонце сiда
Скоро вже зорі на небі засяють,
Пізня година, сон за віконцем,
В ліжку дитина сумує за сонцем.
Місяць зійшов – освітив теплу ніч,
Мрійник маленький зібрався на Січ.
Легко себе уявив козаком,
Легко орудував гострим клинком,
Сам подолав весь татарський загін,
Став побратимом з Трясилом самим.
Зранку швиденько з ліжечка встав,
Всім про пригоди свої розказав,
День закінчився, прийшла тиха ніч,
Й знову позвала в дорогу на Січ.
Свидетельство о публикации №122011604464