Чому так швидко плине час життя
Чому його притримати не можна,
Адже в житті нам дорога хвилина кожна.
Тому і кожна мить так дорога для нас.
Ми пам`ятаємо усе життя своє.
Як ми були дітьми , а потім прийшла юність.
І як нам весело було в той час
Але роки не просять дозволу у нас.
І хоча пройшло уже багато літ,
Та залишилися в душі оті слова,
Що колись у юності моїй
Ти говорив : «Голубка ти моя!»
Якби ти знав, як солодко було
Моїй душі від ніжних твоїх слів.
Такі слова лиш ти сказати вмів,
Бо це з душі твоєї йшло.
Ти говорив : «Люблю тебе кохана,
І ти про це ніколи не забудь !»,
Що недаремно ми зустрілися з тобою.
Бо так потрібно Богу було мабуть.
Ти говорив, що любиш мене дуже,
Я теж тебе любила друже,
Але соромилась сказати тобі про це,
Для мене слова те було святе.
Тепер лиш згадуємо ті роки
І не забудемо ми їх ніколи.
Та як же можна нехтувати тими роками.
Вони залишаться назавжди з нами.
10.01.2022
Свидетельство о публикации №122011603831