Паралель

Паралельне життя, поцілунки твої,
І екзамен на мудрість, і дні чарівні,
Коли осінь у листя пакує думки...
Паралельне життя - це як смерть навпаки.

Паралельні слова, що леліють любов,
І незайманих мрій уповільнений крок,
Тиха крихкість ночей, зорі падають в нас,
І амбіцій земних свіжий іконостас...

Паралельні серця, року ритми жорсткі,
Несподівана радість безжальних світів,
Фестивальні вогні, розгальмований драйв,
Непочуті пісні линуть крізь темний гай...

Дай з тобою втекти в лабіринти метро,
Я тебе віднайду, мов Еркюль Пуаро,
Відображу на шкірі з мехенді листи,
І з тобою злечу в ці забуті світи.

На білбордах та книгах портрети нові,
Легковажне сп'яніння в пустій голові,
Я тобі подарую свою паралель
Та словесності генів найкращий алель.

Коли виросте доля - чи доня - твоя,
Ти впізнаєш у ній погляд моїх очей,
Ти впізнаєш наш телепатичний альянс
Непрожитих побачень, нарізних ночей.