Вірші неримовані,
Вишукані, мов біле вино,
Лікують ошукані душі,
Розкривають таємні шляхи так давно...
За ними, ніби за ширмою,
Сердець і тіл оголеність,
Шаленими візерунками
Сяють. Їм не заспокоїтись.
Вірші, з лози сплетені,
Та зорепадом уквітчані,
Кличуть своїми тенетами,
З небом холодним повінчані.
Неримованi
© Copyright: Марина Чиянова, 2022
Свидетельство о публикации №122011505937
Свидетельство о публикации №122011505937
Рецензии