Люблю, люблю, люблю, люблю
Люблю я матінку мою.
До неї ніжно припадаю,
Ловлю в очах гірку сльозу.
Люблю, люблю, люблю, люблю,
За неї Бога я молю,
Їй щастя й спокою бажаю,
І свіжі квіти їй несу.
Люблю, люблю, люблю, люблю,
Її печаль собі беру,
За плечі міцно обіймаю,
Слова пробачення шепчу.
Люблю, люблю, люблю, люблю,
Без неї відчуваю самоту,
Й лише одне собі питання задаю:
За що ж я так її люблю?..
Свидетельство о публикации №122011504209