Мій сивий батьку!
Я тебе люблю!
Так рідко я тобі це говорю.
Прости, що не такий я, як ти хочеш,
А, може, ти сказати мені хочеш,
Як помилявся я в житті не раз,
Не знав твоєї ласки у свій час.
Хтозна, якби ти поруч був завжди зі мною,
Я був би кращим і відвертішим з тобою.
Як хоче кожен син, щоб батько ним пишався,
Помічником, порадником і другом залишався.
Та, що ж! Проходить швидкий час,
Якась глуха, безмовна прірва розділяє нас.
Напевно, я залишуся таким уже, як є.
Пробач! Пробач, прошу, мене!
Мiй сивий батьку!
© Copyright: Андрей Март 2, 2022
Свидетельство о публикации №122011504204
Свидетельство о публикации №122011504204
Рецензии