Хвиля й королева-нiч

Була такою хвиля уночі,
Вона над водним плесом здійснялася,
Скупався місяць у такій красі,
Його цілунку, звісно, віддалася.

В обіймах ночі місяць і вона,
Її вуаль розкрив красиво вітер,
Піддалась їм тепер вона сповна,
Й розсипала краплина, наче квіти.

Все водне плесо стихло в тую мить,
На ту красу лиш мовчки споглядало,
Краплина кожна зорями блищить,
Все від краси аж подих тамувало.

Ця ніжна хвиля з віялом-хвостом
У зоряному сяйві вся іскриться,
Красиве розпускання і підйом,
В обійми вітру легко віддається.

Така краса бува серед води,
Так дивовижно хвиля виринає,
Та через мить збере свої сліди,
Свій пишний хвіст і стрази заховає.

Красива хвиля й королева-ніч,
Не кожному це бачити таланить,
Зустрілись серед плеса віч-на віч…
Така краса чарує і дурманить.

14.01.2022 р.


Рецензии