Почуй крізь відстань голос мій,
І танець рук моїх побач,
І охолонь. Вогненних мрій
Даруй собі вінець. Пробач,
Що не зуміла зберегти
Я тяглість довгих листувань,
Та чи про це так мріяв ти,
Вдихаючи вітри вагань?
Почуй про нас балади зір,
І урочисті лісові
Пісні птахів. Ти до сих пір
Тримаєш все це в голові?
З тобою інша, і хто зна,
Чи здатна віру та любов
Нести тобі, немов весна
Серед небесних тіл. Немов
Священний вузол в осяйних
Найвищих сферах - голоси...
Ми народились серед них,
Під свіжим дотиком роси...
Почуй
© Copyright: Марина Чиянова, 2022
Свидетельство о публикации №122011407642
Свидетельство о публикации №122011407642
Рецензии