Останн м часом щось мен не спиться

Останнім часом щось мені не спиться,
І в голову лізе всяка небилиця.
Прокинулась десь о пів ночі,
Бо вже не хотіли спати.

Поглянула у віконце як це бувало зранку
Побачила парк і ту знайому лавку,
На якій сиділа якась людина
Хоча ще була дуже рання година.

На лавці сидів дідусь там старенький.
Я думала, що спить він міцненько,
Але коли торкнулася плеча легенько
Він мовив : « Та не сплю я дорогенька»

Я просто присів на хвилину
І чекаю на останню свою годину,
Бо мені уже нічого чекати
Та й немає у мене вже хати.

Та що ви таке говорите дідусю.
Не потрібно вам думати про сумне
Краще скажіть хто ви і як сюди попали,
Можливо ви в дорозі заблукали.

Мабуть вже ваші діти вас шукають
І де ви знаходитесь вони не знають.
За вас переживають, бо ви пішли із дому
Ви вже старенькі і не потрібно ходити самому.

Та що ти можеш дитино про мене знати,
Адже рідні діти вигнали мене з хати.
«Іди ,говорять ,батьку куди хочеш
Бо ти нам тільки голову морочиш.

Ой як погано дітей таких мати,
Що рідного батька вигнали з хати.
А не думаєте ви діти про те,
Що вас така ж доля в житті жде.

І пожнете ви таку ж саму біль,
Що самі принесли у свій дім.
Можливо аж тоді хтось схаменеться,
Та тільки буде пізно, батько не вернеться.

4.01.2022