***

Перевагу чистому і світлому
Шлейф світлих спогадів захочу відновити,
Щоб в світлих помислах надалі в світі жити,
А ще побільше світла в душу пропустити,
В ладу із совістю кохати і радіти.
Сніги сприймати як якусь магічну силу,
Що фарби осені у графіці відбила.
Миттєве перетворення краси картини-
В двомірний простір чорно- білої рутини.
Все біле взимку має чистоту і силу -
Як вишиванка біла, яку мати шила.
Можливо, й білий чистий аркуш паперовий,
Що для сонета, а чи віршика готовий.
Все, що взимку горнеться і прагне теплоти,
Те І містить Божий дар добра і чистоти.
І білий світ Господній, і білий Божий день,
І біла хата рідних ,і маминих пісень.
І навіть біла заздрість і побожність біла -
Це білої зими і снігу свята сила.
До серця чистоти ще б помисли чистіше.
А щедрістю наповниш серце-ще  миліше.
Не пропустіть істотне в серці і природі,
Тоді і спогади залишаться в нагоді.
За роздумами  Людмили Лисенко з Києва.