Чёрный мрамор. Артур Грей Эсквайр

Чорний мармур
http://stihi.ru/2022/01/09/1009

            «У темних тріщинах ночі
              Саламандровий мармур
              Спить…»
                (Федеріко Ґарсіа Лорка)

Місяць безбородим Фідієм –
Скульптором потойбічних Атен
Вирізує з чорного мармуру ночі
Сову.
Серце зимового вітру
Стугонить білою кров’ю
Шестикутними голками Неба –
Нетутешнього старчика
В якого вкрали золоті монети зірок
Люди.
У місті дивному,
В якому живуть не люди – опудала,
Родичі снігових потвор
Зліплених марно
На очах жовтих вікон
Будинків німих.
Сова пугикає в простір –
Порожнечу чорну зимової ночі –
Книгу, де пишуть снігом
Білим по чорному,
Пишуть слова крижані
Епохи вовків.Бачиш – ночі стають кришталевими,
Бачиш – вікна згасли як свічки,
А біле мовчання
Ріже як хліб
Крик сови.

****************************************

            «В темных трещинах ночи
              Саламандровый мрамор
              Спит…»
                (Федерико Гарсиа Лорка)


Месяц безбородым Фидием,
Скульптором потусторонних  Афин,
Вырезает из черного мрамора ночи
Сову.
Сердце зимнего ветра
Стучит белою кровью-
Шестиугольными иглами Неба -
Нездешнего старика,
У кого украли золотые монеты звезд
Люди.
А  в странном городе ,
В котором живут не люди –  а чучела,
Родственники снежных чудовищ,
Слепленные  зря
На глазах желтых окон
Построек немых,
Сова ухает в пространство –
Пустоту черную зимней ночи –
Книгу, где пишут снегом
Белым по черному,
Пишут слова ледяные
Эпохи волков.
Видишь – ночи стали  хрустальными,
Видишь – окна погасли, как свечи,
А белое молчание
Режет , как хлеб,
Крик совы.