ПО ЗДКА В СЕЛО

Іду в село до батьківської хати,
лише до хати,бо батьків нема.
Ніхто мене не буде  зустрічати
не скаже слова, хата ж бо, німа.

Знайома вулиця, старесенький садочок
не видно дорогих душі речей,
заходжу в двір, вологі стали очі
скупа сльоза скотилася з очей .

Знаходжу ключ,де завжди клала мама
скриплячі двері,аж іде луна,
у хаті все,як і тоді-так само,
лише батьків в ній більше вже нема.

Ні- є, обоє дивляться із фото,
такі красиві,гарні,молоді...
привіт, синочку,вдячні за турботу...
чую їх голос з фото, як тоді...

Привиділось, заслали очі сльози,
присів на лаву,спершись на стола.
Я турбувавсь про них завжди охоче,
хоч і давно поїхав із села.

Дістав із сумки,як завжди хлібину,
поклав усе до хліба на столі,
-Та ми все маєм,ну навіщо,сину?,
здається розмовляють мов живі.

Обідав мовчки,згадував родину
роки приємні в батьківськім гнізді.
-У нас все добре,ми щасливі,сину...
батьки всміхались з фото молоді.

А я згадав дитинство босоноге,
хоч дуже скромно ми в сім'ї росли,
не мали те,що маєм нині всього,
хоч ми і так щасливими  були.

Батьки наші трудилися у полі,
а на свята,до церкви з нами йшли,
щоденно ми навчалися у школі,
й батькам допомагали як могли.

Як радісно в селі колись лунали,
колядки і щедрівки на РІЗДВО,
на ВОДОХРЕЩА душі очищали,
я згадую,колись це все  було.

Пора іти, прощаюся з батьками,
знов слози витираю на ходу,
кладу ключа,де завжди клала мама
і обіцяю я, що ще прийду.

Прийду не сам на цвинтар,з родичами
й онука теж з собою привезем
хоч вже не буде наших тата й мами
хай знають,де коріння їх росте.

0сь промайнули хати без парканів,
кругом садиб бур'яном поросло,
і розумію, що разом з батьками
вмирати почало й  моє село.

Ще глибші на дорогах стали ями
зустрінеш рідко-де на них людей,
стають спочатку села хуторами
без шкіл,худоби,птиці і дітей.

На схилі літ я розумію, й знаю,
як же мені з дитинством повезло
дуже шкода,коли батьки вмирають,
шкода, що вимирає теж село.

Іду на цвинтар,щоб покласти квіти
темніти стало небо голубе,
Я чую голос:"Нам тут добре,діти,
Людей шануйте,й бережіть себе".

11 січня 2022 р.


Рецензии